Архів парафії

Збудуємо храм разом!

Вклади свою цеглину в новий храм Божий !


цеглина іменна





                                                    Наш банер 


                                                  


Рекомендуємо


лого


Наш телеграм канал.

https://t.me/Hram77

Ікони з дерева

Підписка на новини

Введіть адресу Вашої поштової скриньки


Відписатися

40 мучеників Севастійських

40 мучеників Севастійських

22 березня Православна Церква вшановує пам’ять 40 мучеників, що в Севастійському озері мучилися (бл. 320). Це свято є одним з найбільш шанованих православними християнами. 


У 313 році святий Костянтин Великий видав указ, згідно з яким християнам дозволялася свобода віросповідання і вони зрівнювалися в правах з язичниками. Але його співправитель Лікіній був ревним язичником і у своїй частині імперії вирішив викорінити християнство, яке значно розповсюдилося там. Лікіній готувався до війни проти Костянтина і, боячись зради, вирішив очистити від християн своє військо.


У той час у вірменському місті Севастії (Севастія грец. Σεβάστεια нині турецьке місто Сівас тур. Sivas) одним з воєначальників був Агріколай, ревний прихильник язичництва. Під його керівництвом була дружина з сорока каппадокійців (територія Туреччини), хоробрих воїнів, які перемагали в багатьох битвах. Всі вони були християнами. Коли воїни відмовилися принести жертву поганським богам, Агріколай ув’язнив їх. Воїни почали старанно молитися і одного разу вночі почули голос: «А хто витерпить до кінця, той спасеться».


На наступний ранок воїнів знову привели до Агріколая. На цей раз язичник почав їх вихваляти. Він став хвалити їх мужність, молодість і силу і знову запропонував їм відректися від Христа і тим здобути собі честь і повагу самого імператора. Знову почувши відмову, Агріколай велів закувати воїнів. Однак старший з них, Кіріон, сказав: «Імператор не давав тобі права закувати на нас в кайдани». Агріколай зніяковів і наказав відвести воїнів в темницю без кайданів.


Через сім днів до Севастії прибув знатний сановник Лісій і влаштував суд над воїнами. Святі твердо відповідали: «Візьми не тільки наше військове звання, а й життя наші, для нас немає нічого дорожче Христа Бога». Тоді Лисий велів побити святих мучеників камінням. Але камені летіли повз них; камінь, кинутий Лісієм, потрапив в обличчя Агріколаю. Мучителі зрозуміли, що святих захищає якась невидима сила. У в'язниці воїни провели ніч у молитві і знову почули голос Господа: «Хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе. Дерзайте і не лякайтеся, бо приймете вінці нетлінні».


На наступний день суд перед мучителем і допит повторився, воїни ж залишилися непохитними.


Стояла зима, був сильний мороз. Святих воїнів роздягли, повели до озера, що знаходилося неподалік від міста, і залишили під вартою на льоду на всю ніч. Щоб зламати волю мучеників, неподалік на березі розтопили лазню. У першій годині ночі, коли холод став нестерпним, один з воїнів не витримав і кинувся бігти до лазні, але ледь він переступив поріг, як упав мертвим. В третій годині ночі Господь послав відраду мученикам: зненацька стало ясно, лід розтанув, і вода в озері стала теплою. Всі охоронці спали, пильнував тільки один, Аглаї. Поглянувши на озеро, він побачив, що над головою кожного мученика з'явився світлий вінець. Аглаї нарахував тридцять дев'ять вінців і зрозумів, що воїн, який втік позбувся свого вінця. Тоді Аглаї розбудив інших вартових, скинув з себе одяг і сказав їм: «І я - християнин!» - І приєднався до мучеників. Стоячи у воді, він молився: «Господи Боже, я вірую в Тебе, в Котрого ці воїни вірують. Приєднай і мене до них, та  нехай сподоблюся і я постраждати з Твоїми рабами».


На ранок катувальники з подивом побачили, що мученики живі, а їх охоронець Аглаї разом з ними прославляє Христа. Тоді воїнів вивели з води і перебили їм гомілки. Під час цієї болісної страти матір самого юного з воїнів, Мелітона, переконувала сина не боятися і перетерпіти все до кінця. Тіла мучеників поклали на колісниці і повезли на спалення. Юний Мелітон ще дихав, і його залишили лежати на землі. Тоді мати підняла сина і на своїх плечах понесла його слідом за колісницею. Коли Мелітон віддав останній подих, мати поклала його на колісницю поруч з тілами його святих сподвижників. Тіла святих були спалені на вогні, а обвуглені кістки кинуті в воду, щоб християни не взяли їх.


Через три дні мученики з'явилися уві сні блаженному Петру, єпископу Севастійському, і наказали йому поховати їх останки. Єпископ з декількома кліриками вночі зібрав останки славних мучеників і з честю поховав їх.


Імена ж їхні залишилися нащадкам: Киріон, Кандід, Домн, Ісихій, Іраклій, Смарагд, Євник, Валент, Вівіан, Клавдій, Приск, Феодул, Євтихій, Іоан, Ксанфій, Іліан, Сисиній, Аггій, Аетій, Флавій, Акакій, Екдит, Лісімах, Олександр, Ілій, Горгоній, Феофіл, Домитіан, Гай, Леонтій, Афанасій, Кирил, Сакердон, Миколай, Валерій, Філоктимон, Северіан, Худіон, Мелітон та Аглай.


Розклад богослужінь:


Вечірнє богослужіння

– 17:00;

вівторок - Вечірня з акафістом до Пресвятої Богородиці ради Її чудотворного образу «Всецариця»;

четвер – Вечірня з акафістом до свт. Миколая Чудотворця (перед його святими мощами);

Божественна Літургія – 9:00.

Храм відчинений з 8:00 до 19:00.
Обідня перерва 3 13-00 до 14-00



Зібрано громадою для Української Армії:


100230 грн.


Церковний календар

29 березня. П'ятниця


Мчч. Марка, єп. Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох

Прпп. Марка (ХV) i Іони (1480) Псково-Печерських.

Мчч. Марка, єп. Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Прп. Іоана, пустельника (ІV). Свт. Євстафiя, спов., єп. Вифинiйського (ІХ). Прпп. Марка (ХV) i Іони (1480) Псково-Печерських.

детальніше...

30 березня. Субота



Прп. Іоана Лiствичника

Прп. Іоана Лiствичника

Свт. Софронiя, єп. Іркутського

Прп. Іоана Лiствичника (649). Свт. Софронiя, єп. Іркутського (1771). Прор. Іоада (Х ст. до Р. Х.). Апп. Сосфена, Аполлоса, Кифи, Кесаря i Єпафродита. Св. Євули, матерi вмч. Пантелеймона (бл. 303). Прп. Іоана, безмовника (VІ). Прп. Зосими, єп. Сиракузького (бл. 662).

детальніше...

Парафіяльна школа

Публікації

Вітальне слово протоієреєві Сергію Петленку, з нагоди 60-річчя від дня народження

Всечесний отче! Мало хто із нас до кінця розуміє своє покликання і служіння. Тільки Богу відомо наскільки кожного хрест його служіння є тяжким і тернистим. Стоячи перед Вами у цей світлий день ми радіємо, що саме Ви несете цей хрест настоятеля нашої громади, - наголосив о. Григорій у своєму вітальному слові.

Коли біль не минає...

Роздуми-реквієм протоієрея Григорія Фої біля домовини отця Валерія Семанцо...

Пауза на карантин, як шлях до перегляду життєвих цінностей

Події в світі під час епідемії, як привід до роздумів про життя людини...

Наше видання


брошура


Підготовка до Святих Таїнств Сповіді та Причастя