Архів парафії

Збудуємо храм разом!

Вклади свою цеглину в новий храм Божий !


цеглина іменна





                                                    Наш банер 


                                                  



Рекомендуємо


УПЦ Київський Патріархат: Офіційний веб-сайт — www.cerkva.info






Ікони з дерева

Підписка на новини

Введіть адресу Вашої поштової скриньки


Відписатися

Святі сорок мучеників Севастійських

Святі сорок мучеників Севастійських

Щороку, 22 березня, Свята Православна Церква вшановує пам’ять 40-а мучеників, що в Севастійському озері були замучені. Це свято є одним з найбільш шанованих православними християнами свят.


У день їх пам’яті полегшується строгість Великого Посту і звершується Літургія Ранішосвячених Дарів.


У цей день  у Свято-Введенському храмі Літургію Ранішосвячених Дарів звершив священик Василій Білик. За службою Божою парафіяни приступили до святих таїнств Сповіді та Причастя.


Про свято.



В 313 р. святий рівноапостольний цар Константин Великий видав Міланський едикт, згідно з яким розширювалась свобода віросповідування і християни прирівнювались в правах з язичниками. Але співправитель Константина – Лікіній – готувався до війни проти Константина та, боячись зради, вирішив очистити від християн своє військо.


В той час, у вірменському місті Севастії, одним з військових начальників був Агриколай, ревний прихильник язичництва. Під його керівництвом була дружина з сорока кападокійців, хоробрих воїнів, які стали переможцями в багатьох битвах, всі вони були християнами. Коли воїни відмовились принести жертву язичницьким богам, Агриколай кинув їх у в’язницю. Воїни стали ревно молитися, і ось в ночі почули голос: «Хто перетерпить до кінця, той спасеться». На наступний ранок воїнів знову привели до Агриколая. На цей раз язичник вдався до лестощів. Він почав вихваляти їх мужність, молодість та силу і знову запропонував їм відректися від Христа і, таким чином, придбати для себе прихильність імператора. Знову почувши відмову, Агриколай наказав закувати воїнів, однак старший з них, Кіріон, сказав: «Імператор не давав тобі права накладати на нас кайдани». Тоді Агриколай збентежився і наказав відвести воїнів у в’язницю без кайданів.


Через сім днів прибув у Севастію знатний вельможа Лісій і влаштував суд над воїнами. Святі твердо відповідали: «Візьми не тільки наше воїнське звання, але й наше життя, для нас немає нічого дорожчого за Христа Бога». Тоді Лісій звелів побити страстотерпців камінням. Але камені летіли мимо цілі. Камінь, який кинув Лісій, попав в обличчя Агриколаю. Мучителі зрозуміли, що святих огороджує якась невидима сила. У в’язниці воїни провели цілу ніч і знову почули втішаючий їх голос: «Хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе. Дерзайте і не бійтесь, бо приймете вінці нетлінні».


На наступний день суд перед мучителем і допит повторились, воїни ж залишилися незхильні. В той час, якраз, була зима, сильний мороз. Святих воїнів розділи, повели до озера, що знаходилось неподалік від міста, і поставили під вартою на кризі на цілу ніч. Щоб зламати волю мучеників, на березі розтопили баню. О першій годині ночі, коли холод став нестерпним, один із воїнів не витримав і кинувся швидше до лазні, але тільки він переступив поріг, як впав мертвим. О третій годині ночі Господь послав утіху мученикам: несподівано стало світло, лід розтанув, і вода в озері стала теплою.


Вся сторожа спала, не спав лише один воїн на ім’я Аглаій. Поглянувши на озеро, він побачив, що над головою кожного мученика з’явився вінець. Аглаій нарахував 39 вінців і зрозумів, що воїн, який не витримав мук, лишив себе вінця. Тоді Аглаій розбудив решту вартових, зкинув з себе одяг і сказав їм: «І я – християнин» – і приєднався до мучеників. Стоячи в воді, він молився: «Господи, Боже, я вірую в Тебе, в Котрого ці воїни вірують. Приєднай і мене до них, щоб сподобився постраждати з Твоїми рабами».


На ранок з подивом побачили, що мученики живі, а їх вартовий Аглаій разом з ними прославляє Христа. Тоді воїнів вивели з води і перебили їм коліна. Під час цієї страшної кари матір наймолодшого з воїнів – Мілітона, переконувала сина не страхатися, а перетерпіти все до кінця. Бо той, хто перетерпить до кінця спасенний буде.
Тіла мучеників положили на колісниці і повезли на спалення. Юний Мелітон ще дихав і його залишили лежати на землі. Тоді мати підняла сина і на своїх плечах понесла сина за колісницею. Коли Мілітон випустив останній подих, мати поклала його на колісницю поряд з тілами його святих сподвижників. Тіла святих були спалені на полум’ї, а обвуглені кості кинуті у воду, щоб християни не зібрали їх.


Через три дні мученики з’явились у сні блаженному Петру, єпископу Севастійському, і звеліли йому поховати їх останки. Єпископ з декількома кліриками вночі зібрав останки славних мучеників і з честю поховав їх. Страдницький подвиг святих мучеників Севастійських в ці дні Великого посту є для християн усіх часів гарним прикладом, як треба любити Господа і слідувати за Христом.


Розклад богослужінь

 

Вечірнє богослужіння 

– 17:00;

четвер – Вечірня з акафістом до свт. Миколая Чудотворця (перед його святими мощами);

Божественна Літургія – 9:00.

Храм відчинений з 8:00 до 19:00.


Зібрано громадою для Української Армії:


79 340 грн.


Церковний календар

16 січня. Вівторок


прор. Малахія

мч. Гордій

Прор. Малахії (400 р. до Р. Х.). Мч. Гордія (ІV).

17 січня. Середа


Собор 70-ти апостолів

ап. Яків

ап. Марк

Собор 70 апостолів: Якова, брата Господнього, Марка і Луки, євангелістів, Клеопи, Симеона, Варнави, Іосії, званого Юстом, Фадея, Ананія, Стефана, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена, Тимофія, Тита, Филимона, Онисима, Єпафраса, Архипа, Сили, Силуана, Крискента, Криспа, Єпечета, Анд­роніка, Стахії, Амплія, Урвана, Наркиса, Апелія, Аристовула, Родіона (Іро­діона), Агави, Руфа, Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмія, Ліна, Гайя, Філолога, Лукія, Ясона, Сосипатра, Олимпа (Олимпана), Тертія, Ераста, Куарта, Євода, Онисифора, Климента, Сосфена, Аполлоса, Тихика, Єпафродита, Карпа, Конд­рата, Марка, сина Варнави, Зіни, законника, Аристарха, Пуда, Трофима, Марка, Артеми, Акили, Фортуната, Ахаїка. Дионисія Ареопагіта і Симеона Нигера. Прп. Феоктиста, ігум. Кукума Сикелійського (800). Свт. Єв­стафія І, архиєп. Сербського (бл. 1285). Прп. Ахили, дияк. Печерського, в Дальніх печерах (ХІV). Прмч. Зосими і мч. Афанасія (ІІІ–ІV).

Парафіяльна школа

Публікації

Патриарх Филарет: Украинская церковь никогда не вернётся к Московскому патриархату

Патриарх Филарет пояснил: "Видите, как Москва обманывает? Ей доверять нельзя..."

Щодо Собору РПЦ

Вже вкотре Московія продемонструвала зверхність та невігластво до Української Церкви й нашого народу.

Патриарх Филарет о путинской пропаганде: "Чужую историю присваивают себе и землю хотят присвоить"

Украина миролюбивая держава, и не мы нападали на Россию, а наоборот...

Наше видання


брошура


Підготовка до Святих Таїнств Сповіді та Причастя