Архів парафії

Збудуємо храм разом!

Вклади свою цеглину в новий храм Божий !


цеглина іменна





                                                    Наш банер 


                                                  


Рекомендуємо


лого


Наш телеграм канал.

https://t.me/Hram77

Ікони з дерева

Підписка на новини

Введіть адресу Вашої поштової скриньки


Відписатися

Головна - Бібліотека - Час Святої Пасхи

Час Святої Пасхи

Воскресіння Христове є явлення Божественної всемогутності: Христос після хресної смерті зійшов до пекла, знищив смерть, воскрес на третій день і з Собою воскресив Адама та весь людський рід від пекельних кайданів і тління. Воскреснувши, Він освятив, благословив і утвердив загальне воскресіння всіх людей, які повстануть із землі в день воскресіння.


Через Своє Воскресіння Христос учинив нас переможцями смерті, і своїм життям у Христі ми отримуємо начатки безсмертя: "Ніхто нехай не боїться смерті! - каже св.І.Золотоустий, - звільнила-бо нас Спасова смерть."


Пасха - найдавніше свято християнської Церкви. Воно встановлене і святкувалося вже в апостольські часи. У перші віки Пасху святкували не всюди одночасно. У малоазійських Церквах її святкували 14 нісана (за нашим календарем це березень-квітень). Західна Церква святкувала Пасху в першу неділю після весняного повного місяця. Спроба встановити згоду між Церквами щодо часу святкування Пасхи робилася ще в середині ІІст. за св.Полікарпа, єп.Смирнського. Перший Вселенський Собор (325р.) постановив святкувати Пасху повсюдно в один час. З давніх часів православні помісні Церкви святкують Пасху в першу неділю після повного місяця в проміжку між 25 березня та 25 квітня за старим стилем.


Божественній славі Воскреслого Господа відповідає високе та особливе піднесення, яким супроводжується богослужіння протягом усього Пасхального тижня.


До початку пасхального богослужіння в храмі читається книга Діянь апостольських як незаперечне свідчення істини Воскресіння Христового.


Перед початком Ранньої храм, за стародавнім звичаєм, наповнюється фіміамом на знак благодаті, отриманої нами через Воскресіння Христове.


Ще з апостольських часів Церква проводить пасхальне богослужіння вночі. Подібно до стародавнього обраного народу, який був напоготові в ніч свого визволення з єгипетської неволі, не сплять цієї священної святкової і спасенної ночі Світлого Христового Воскресіння і християни.


У кінці Літургії на перший день свята освячується артос - велика просфора з зображенням Хреста чи Воскресіння. Цей артос увесь Світлий тиждень обноситься з хресним ходом довкола храму, а в монастирях ще вноситься в трапезну на час братської трапези.


У суботу артос розділюється і роздається вірним після Літургії як велика церковна святиня для споживання перед їжею.


Освячення артоса виникло як наслідування апостолів, які, звикнувши споживати трапезу разом з Господом, і після Вознесення уявляли Його поряд із собою. Разом з тим, артос нагадує, що Ісус Христос став для нас істинним Хлібом вічного життя.


Отці Церкви та церковні постанови приписують віруючим цілий Світлий тиждень перебувати в храмах, співаючи псалми і духовні пісні, радіючи і торжествуючи у Христі.


Пасхальний тиждень закінчується на восьмий день - в Неділю про ап.Фому, яка здавна являла собою особливе торжество - неначе заміну, повторення самого пасхального дня, а тому і названа Антипасхою. З Антипасхи починається коло неділь і тижнів усього церковного року.


На восьмий день Господь з`явився апостолам, в т.ч. і апостолу Фомі, щоб той упевнився в дійсності Воскресіння. Служба Неділі про Фому спонукає віруючих пробудитися від гріховного сну, обернутися до Сонця Правди - Христа.


У вівторок після Неділі Антипасхи всі віруючі відзначають Проводи - йдуть на могили своїх родичів привітати і тих з Пасхою та помолитися за упокоєння їхніх душ. Від цього дня вперше після Великого Четверга знову починають служитися заупокійні служби.


Після другої неділі після св.Пасхи - Неділі про Фому - йде Неділя св.Жінок-Мироносиць. Окрім мироносиць, споминаються ще й праведні Йосип Аримафейський та Никодим - потайні учні Господа. Вони, разом із мироносицями, були свідками Його смерті та Воскресіння. У службі цього дня Церква прославляє Хрест і спасенну смерть Господа, славне Воскресіння, а тоді вже святий подвиг віри та любові учнів і учениць Господніх.


У четверту неділю після Пасхи Церква згадує уздоровлення недужого, який перебував у цій недузі 38 років, здійснене у другий рік євангельської проповіді Ісуса Христа, в час юдейської П`ятдесятниці. У деяких піснеспівах цієї неділі прославляється св.Архистратиг Михаїл, позаяк євангельське читання розповідає, що ангел Господній збурював воду в Силоамській купелі, а Михаїл - Архистратиг небесних сил, які служать віруючим.


У середу четвертого тижня після Пасхи святкується Преполовення (слов."половина") П`ятдесятниці - середина часу від Пасхи до Трійці. Згадується євангельська подія, коли Спаситель у половині старозавітного свята Куч навчав у Єрусалимському храмі про Своє Божественне посланництво і живоносну воду, під якою слід розуміти благодатне Христове вчення і дари Святого Духа. Цього дня в храмах здійснюється освячення води.


Наступна неділя присвячена бесіді Господа Ісуса Христа з жінкою-самарянкою в перший рік євангельської проповіді в дні П`ятдесятниці. У службі цієї неділі говориться, як Господь Своїм благодатним словом, живою мудрою бесідою відроджує душі людей, підносячи і настановлюючи на істинну путь тих, що зійшли з неї. Так, самарянка, пізнавши Господнє добросердя, який подав їй воду життя, і напившись водою Премудрості Божої, успадкувала Царство Небесне.


У шосту неділю після Пасхи споминається уздоровлення сліпонародженого в третій рік Христової євангельської проповіді, яке сталося у свято Куч, або свято оновлення храму. Це чудо відкриває Божественну силу і славу Воскреслого Господа, який є Податель світла й істинне Світло. Піснеспіви цього дня розповідають і про духовне прозріння сліпого, про поступове зростання його віри в Господа Ісуса Христа. Богослужіння Неділі про сліпого звернене до кожної душі, щоб усі були свідомі того, що кожен із нас вражений духовною сліпотою, гріхом затьмарив свої душевні очі.


У середу 6-го тижня служиться віддання Пасхи і починається передсвято Вознесіння Господнього.


 


Розклад богослужінь:


Вечірнє богослужіння

– 17:00;

вівторок - Вечірня з акафістом до Пресвятої Богородиці ради Її чудотворного образу «Всецариця»;

четвер – Вечірня з акафістом до свт. Миколая Чудотворця (перед його святими мощами);

Божественна Літургія – 9:00.

Храм відчинений з 8:00 до 19:00.
Обідня перерва 3 13-00 до 14-00



Зібрано громадою для Української Армії:


100230 грн.


Церковний календар

29 березня. П'ятниця


Мчч. Марка, єп. Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох

Прпп. Марка (ХV) i Іони (1480) Псково-Печерських.

Мчч. Марка, єп. Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Прп. Іоана, пустельника (ІV). Свт. Євстафiя, спов., єп. Вифинiйського (ІХ). Прпп. Марка (ХV) i Іони (1480) Псково-Печерських.

детальніше...

30 березня. Субота



Прп. Іоана Лiствичника

Прп. Іоана Лiствичника

Свт. Софронiя, єп. Іркутського

Прп. Іоана Лiствичника (649). Свт. Софронiя, єп. Іркутського (1771). Прор. Іоада (Х ст. до Р. Х.). Апп. Сосфена, Аполлоса, Кифи, Кесаря i Єпафродита. Св. Євули, матерi вмч. Пантелеймона (бл. 303). Прп. Іоана, безмовника (VІ). Прп. Зосими, єп. Сиракузького (бл. 662).

детальніше...

Парафіяльна школа

Публікації

Вітальне слово протоієреєві Сергію Петленку, з нагоди 60-річчя від дня народження

Всечесний отче! Мало хто із нас до кінця розуміє своє покликання і служіння. Тільки Богу відомо наскільки кожного хрест його служіння є тяжким і тернистим. Стоячи перед Вами у цей світлий день ми радіємо, що саме Ви несете цей хрест настоятеля нашої громади, - наголосив о. Григорій у своєму вітальному слові.

Коли біль не минає...

Роздуми-реквієм протоієрея Григорія Фої біля домовини отця Валерія Семанцо...

Пауза на карантин, як шлях до перегляду життєвих цінностей

Події в світі під час епідемії, як привід до роздумів про життя людини...

Наше видання


брошура


Підготовка до Святих Таїнств Сповіді та Причастя