Архів парафії

Збудуємо храм разом!

Вклади свою цеглину в новий храм Божий !


цеглина іменна





                                                    Наш банер 


                                                  


Рекомендуємо


лого


Наш телеграм канал.

https://t.me/Hram77

Ікони з дерева

Підписка на новини

Введіть адресу Вашої поштової скриньки


Відписатися

Головна - Богослужіння -

Таїнство Причастя (Євхаристія)

Таїнство Причастя (Євхаристія)

«Причастя, або Євхаристія, є таїнством, у якому хліб і вино, під час Літургії, силою та дією Святого Духа перетворюються, або переосутнюються, на істинне тіло й істинну кров Господа Ісуса Христа на спомин страждань Його і смерті, і для причастя православних християн, на відпущення гріхів і на життя вічне» (Догматичне богослів’я).

Таїнство Святого Причастя установив Сам Господь наш Ісус Христос під час останньої Тайної вечері, напередодні Своїх страждань і смерті. Він Сам звершив це Таїнство: ‘’Взявши хліб і подякувавши, розламав і подав учням, промовивши: «Прийміть, споживайте: це є тіло Моє, що за вас ламається; це чиніть на спомин про Мене. Також, узявши чашу і подякувавши, подав їм, кажучи: пийте з неї всі; це є кров Моя Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів. Це чиніть на спомин про Мене» (Див.: Мф. 26, 26–28; Мк. 14, 22–24; Лк. 22, 19–24; 1 Кор. 11, 23–25).

Євхаристія у перекладі з грецької (ευχαριστίαозначає подяка. В цьому основоположному таїнстві Церква приносить подячну, похвальну, умилостивливу й молитовну жертву Богові за спасіння всіх людей –  живих і помер­лих. Громадське богослужіння, на якому здійснюється Євхаристія, називається літургією (від грец. літос – громадський, ергон –  служба). На відміну від інших бо­гослужінь (ранньої, вечірні, часів), де Господь наш Ісус Христос присутній однією Своєю благодаттю, тут Він перебуває безпосередньо, істинно Пречистим Тілом Своїм і Святою Своєю Кров'ю, і не лише перебуває, а й живить ними віруючих. Причащаючись Страшних Христових Таїн, ми уподібнюємося до святих апо­столів, зібраних на Тайну вечерю, де Господь встано­вив таїнство Святого Причастя. Але ще до цього апо­столи Христові чули слова свого Вчителя про таїнства Тіла й Крові Його: «Істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не пи­тимете Його Крові, то не будете мати життя в собі. Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня. Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним пит­тям. Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, у Мені перебуває, і Я в ньому» (Ін. 6, 53–56).

Той, хто бажає причаститися, повинен достойно приготуватися до цього Святого Таїнства, адже причасник, під виглядом хліба й вина, споживає саме Тіло і Кров Ісуса Христа. Приготування до Причастя триває кілька днів (щонайменше три) і належить, як до тілесного, так і до духовного життя людини.

Підготовка до Таїнства Причастя повинна полягати не лише в говінні протягом певної кількості днів, не тільки в здійсненні певного молитовного правила, не лише в обов’язковій Сповіді, але й у постійній аскетичній роботі над своїм серцем з метою викорінення з нього гріхів і пристрастей, які заважають нам любити Бога й інших людей по-справжньому. Але ж у кожної людини, навіть у найбільш благочестивої, їх чимало.

Хто, приміром, може сказати, що він ніколи не грішить ласолюбством, не сквернить свого серця хтивими помислами? Хіба серед нас є такі люди, які ніколи не відчували недугу сріблолюбства й жадібності, ніколи не гніваюлися й не дратувалися, не впадали у смуток і зневіру, коли щось не складалося в житті? Хто може сказати, що він ніколи не заздрив більш успішному колезі, не переймався марнославством і гордощами, коли сам досягав успіху? Повсякдень ми впадаємо в малі й великі гріхи, осквернюючи свою душу й тіло. Як же ми насмілюємося в такому стані приймати в себе Пречисте Тіло і Кров Господні?

Так, усі ми вражені пристрастями, але Церква, як та мати, яка любить своїх нетямущих дітей, готова терпляче, безмежну кількість разів омивати нас у Таїнстві Сповіді від накопиченого гріховного бруду, щоб ми могли неосудно прийняти в себе Христа. Адже через Причастя — небесний хліб життя — підтримується наше духовне життя.

Якщо ми довгий час не підходимо до Чаші, то поступово впадаємо в духовну байдужість, нечутливість, і, зрештою, душа наша починає жити в пеклі ще до смерті нашого тіла. 

Як підготуватися до святого Причастя?

Тілесне приготування складається передусім зі стриманості тіла від фізичних насолод (статеве життя) і обмеження в їжі (піст). У дні посту вилучається з раціону їжа тваринного походження – м’ясо, молочні продукти і риба. Їжа  вживається тільки в помірній кількості. Розум у ці дні не повинен розсіюватися на життєві дрібниці. Слід також уникати різноманітних розваг.

Духовне приготування до Причастя складається з домашньої молитви, відвідування богослужінь та роздумів про власні гріхи. У дні приготування необхідно старанно молитися вранці й увечері, вичитуючи  ранкові й вечірні молитви (вони є у молитовнику). Напередодні Причастя треба бути на вечірній службі і прочитати вдома особливе молитовне правило, яке духовно готує до Причастя. Правило містить у собі канони до Ісуса Найсолодшого, до Пресвятої Богородиці й Ангела Охоронителя (у молитовнику це правило називається  «Правило до св. Причастя»).

Після опівночі вже не можна вживати їжі, пити й курити, щоб прийняти Святі Дари Тіла і Крові Спасителя натщесерце. Зранку, після ранкових молитов, прочитується друга частина молитовного правила до св. Причастя, яка складається з покаянного канону і 10 молитов перед св. Причастям (у молитвословах ці чини називаються  - «Послідовність до св. Причастя» і «Молитви перед св. Причастям»).

Причасник повинен вчасно прийти зранку на богослужіння і покаятися у своїх гріхах у таїнстві Сповіді, яка відбувається під час Божественної Літургії.
Слід зауважити, що вищенаведена підготовка до св. Причастя стосується тільки дорослих причасників. Діти до 7 років можуть причащатися без сповіді і без будь-якої підготовки до неї. Але якщо дитина вже усвідомлює свої вчинки, тоді, за власним бажанням, вона може готуватися до Причастя полегшеним постом і читанням із батьками кількох молитов перед св. Причастям.

Скільки разів на рік причащатися.

«… Якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і пити Його Крові, то не будете мати життя в собі» (Ін. 6, 53). Людині, яка знає Євангеліє, не треба пояснювати, яка велика Святиня Тіло і Кров Христа, чому без Причастя неможливо успадкувати життя вічне (про це говорив Сам Господь у бесіді з юдеями, Євангеліє від Іоана, розділ 6). Православна людина знає і те, що до таїнства треба ставати після ретельної підготовки, яка має на меті очищення душі. Тому багато віруючих причащаються рідко, бо не можуть знайти в собі сил і часу для досконалої підготовки. Але хоч би скільки людина готувалася, по-справжньому вона не буде цілком достойною Божественних Таїн. (Із вищесказаного не випливає, що готуватися зовсім не треба). Церква дає право вирішувати питання про частоту Причастя священикам. Саме із духовним отцем і слід узгоджувати, як часто причащатися, як довго і як строго готуватися перед цим. У всякому разі, якщо людина сповідує православ’я і хоче жити за Законом Божим, вона повинна щонайменше раз на рік причащатися Тіла і Крові Христових – інакше можна відпасти від Церкви. Церква, у свою чергу, наставляє про те, що причащатися треба частіше – хоча б п’ять разів на рік: по одному разу під час багатоденних постів, а також у день тезоіменитства (іменин).     
Звісно, причащатися не можна «для галочки», заради виконання певних кількісних норм. Таїнство Євхаристії має стати для православного християнина потребою душі, без здійснення якої неможливо прожити.

 Таїнство Причастя у нашому храмі відбувається у дні відправлення Божественної Літургії під час служби.
 


 Таїнство Покаяння (Сповідь)

«Покаяння – це Таїнство, встановлене Богом для відпущення гріхів, зроблених після хрещення, тому називається отцями Церкви другим хрещенням. У цьому Таїнстві віруюча людина зі щиросердним визнанням гріхів і з твердими намірами виправити своє життя сповідує (розкриває усно) свої гріхи перед священиком, через якого видимо отримує прощення гріхів, а невидимо гріхи відпускаються Самим Господом нашим Ісусом Христом»  (Догматичне богослів’я).

Сам Ісус Христос дав святим апостолам, а через них і всім священикам, владу відпускати (прощати) гріхи: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться; на кому залишите – залишаться» (Ін. 20, 22–23). Крім того, Христос Спаситель ще раніше двічі виголосив  обітниці про це Таїнство. Перша була проголошена апостолові Петру, коли той від усіх апостолів  визнав Христа Сином Божим: «І дам тобі ключі від Царства Небесного: і що зв’яжеш на землі, те буде зв’язане на  небесах, і що розв’яжеш на землі, те буде розв’язане на небесах» (Мф. 16, 19); у наступній Господь засвідчив уже всім апостолам: «Якщо ж і церкви не послухає, то нехай він буде тобі як язичник і митар. Істинно кажу вам: що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі, і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі» (Мф. 18, 17–18).

Таїнство Хрещення змиває попередні гріхи, але не визволяє христия­нина від них упродовж наступного життя. Завдяки хрещен­ню і пізнається жахливість гріха, як відступлення від Христа, осквернення і викривлення образу Божого в собі під впливом зовнішніх спокус та власних пристра­стей. У безперервній боротьбі з гріхом, яка триває про­тягом усього земного життя людини, не обходиться без тимчасових поразок, відступів і падінь. Але хоч би якими  великими були гріхи людські, милосердя Боже нескінченне, а щедроти Його незліченні. Господь знову піднімає грішних, дарує їм усвідомлення своїх гріхів, розкаяння й духовну силу для перемоги над злом. Гос­подь «не хоче смерті грішника»(Єз. 33, 11), бо саме за них, грішних, Він і прийняв страждання та хресну смерть. «Якщо кажемо, що не маємо гріха, обманюємо самих себе, і правди немає в нас. Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші й очистить нас від усякої неправди» (1 Ін. 1,8–9).

Головна частина таїнства Покаяння – сповідь – була відома християнам уже за часів апостолів, про що свідчить книга “Діяння Апостолів” (19, 18): «Багато хто із тих, що увірували, приходили, сповідаючи і відкриваючи діла свої».
У сучасній богослужбовій практиці таїнство Покаяння тісно прив'язане до таїнства Причастя. Тому ті, що хочуть причаститися Тіла й Крові Господньої і прийняти через них у своє серце Христа, повинні спочатку очиститися від своїх гріхів через покаяння, бо тільки на чисту душу може зійти благодать Божа.
 
У нашому храмі таїнство Покаяння у вигляді індивідуальної сповіді перед Богом, при якій свідком є священик, відбувається у дні відправлення Божественної Літургії під час служби.

Розклад богослужінь:


Вечірнє богослужіння

– 17:00;

вівторок - Вечірня з акафістом до Пресвятої Богородиці ради Її чудотворного образу «Всецариця»;

четвер – Вечірня з акафістом до свт. Миколая Чудотворця (перед його святими мощами);

Божественна Літургія – 9:00.

Храм відчинений з 8:00 до 19:00.
Обідня перерва 3 13-00 до 14-00



Зібрано громадою для Української Армії:


100230 грн.


Церковний календар

19 березня. Вівторок


ікона Б. М. "Умиління"
мч. Хрисанф
Мч. Хрисанфа і мц. Дарії (283) і з ними мчч. Клавдія, трибуна, Іларії, дружини його, Ясона і Мавра, синів їхніх, Диодора, пресвітера, і Маріана, диякона. Прав. Софії, кн. Слуцької (1612). Прп. Васси Псково-Печерської (близько 1473). Прп. Інокентія Комельського, Вологодського (1521). Мч. Панхарія (бл. 302).
Ікони Божої Матері “Розчулення” Смоленської (1103).

детальніше...

20 березня. Середа


мц. Кіріакія Римська
мц. Євфрасія Амісійська
прп. Єфросин Синозерський
Прпп. Іоана, Сергія, Патрикія та інших, в обителі св. Сави вбитих (796). Прп. Єфросина Сіноєзерського, Новгородського (1612). Мц. Фотини (Світлани), самарянки, її синів мчч. Віктора, нареченого Фотином, та Іосії; мцц. Анатолії, Фото, Фотиди, Параскеви, Киріакії, Домніни і мч. Севастіана (бл. 66). Мцц. Олександри, Клавдії, Євфрасії, Матрони, Юліанії, Євфимії і Феодосії (310). Свт. Микити, спов., архиєп. Аполлоніадського (бл. 813–820).

детальніше...

Парафіяльна школа

Публікації

Вітальне слово протоієреєві Сергію Петленку, з нагоди 60-річчя від дня народження

Всечесний отче! Мало хто із нас до кінця розуміє своє покликання і служіння. Тільки Богу відомо наскільки кожного хрест його служіння є тяжким і тернистим. Стоячи перед Вами у цей світлий день ми радіємо, що саме Ви несете цей хрест настоятеля нашої громади, - наголосив о. Григорій у своєму вітальному слові.

Коли біль не минає...

Роздуми-реквієм протоієрея Григорія Фої біля домовини отця Валерія Семанцо...

Пауза на карантин, як шлях до перегляду життєвих цінностей

Події в світі під час епідемії, як привід до роздумів про життя людини...

Наше видання


брошура


Підготовка до Святих Таїнств Сповіді та Причастя